Жуковський Станіслав Юліанович
(1873-1944)
Відомий російський художник, майстер ліричного пейзажу. Народився в сім’ї польського аристократа, позбавленого володінь і дворянських прав за участь в антиросійському повстанні 1863 року. Дитинство провів у родовому маєтку батька неподалік м. Гродно. Навчався у Варшавській класичній гімназії, згодом – у реальному училищі у Білостоці, де отримав перші художні навики під керівництвом С. Южаніна.
У 1892-1901 роках як вільний слухач навчався у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. Його педагогами були В. Полєнов, І. Левітан, С. Коровін, М. Касаткін, Л. Пастернак. Нагороджений двома малими срібними медалями (1896, 1897), у 1901 році отримав велику срібну медаль і звання класного художника за картину «Місячна ніч» (робота була придбана Третьяковською галереєю).
Багато подорожував по Росії (1890-1900 ), відвідував Гродненську губернію (1895, 1901, 1916), побував в Україні (1900-1901, у 1903 – в Ялті), багато працював під Москвою. Літні місяці у 1899-1919 роках проводив у Тверській і Орловській губерніях. Брав активну участь у виставках Московського товариства любителів мистецтв (1895-1901), Товариства пересувних художніх виставок (з 1903 року – член товариства), виставках «Світу мистецтва» (1902-1903). У 1903 році увійшов до Спілки російських художників (учасник виставок Спілки до 1923 року). Неодноразово отримував за свої полотна престижні премії та нагороди, зокрема премію ім. І. Куінджі (1909), премії на Міжнародній художній виставці в Мюнхені (1909, 1913).
У 1907 році удостоєний звання академіка, відкрив у Москві художню школу, в якій викладав близько 10 років (серед учнів – В. Маяковський, І. Нівінський). У 1917 році увійшов до об’єднання «Ізограф». Працював у Комісії з охорони пам’яток мистецтва та старовини у Москві, був членом Колегії художників при Державній Третьяковській галереї. Брав участь в обстеженні приватних художніх зібрань з метою відбору творів живопису для музеїв, приклав багато зусиль задля створення музею в садибі Кусково. Деякий час працював художником-декоратором і режисером-постановником в театрі у В’ятці.
У 1923 році емігрував до Польщі, жив у Варшаві і Кракові. Брав участь у виставках варшавського Товариства заохочення мистецтв (1925-1939), неодноразово відзначався почесними дипломами та преміями. З 1923 року входив до мистецького об’єднання «Захента», з середини 1920-х років – до Краківського товариства витончених мистецтв. У 1924-1925 роках твори експонувалися на пересувній виставці російського мистецтва в США і Канаді, в 1929 році – у Копенгагені. Персональні виставки майстра пройшли в Парижі у галереях «Шарпантьє» (1925), «Зак» і «д’Аліньян» (1930), у Варшаві (1929, 1931, 1934, 1935, 1937, 1939) та у Кракові (1929).
У період фашистської окупації Жуковський залишався в Польщі. При придушенні німцями Варшавського повстання в 1944 році Станіслав Юліанович був відправлений до концтабору, де загинув. Поховали художника в загальній могилі.
Роботи знаходяться в Третьяковській галереї, Національному музеї у Варшаві, Національній галереї у Кракові, інших музеях Росії та Польщі, приватних колекціях.
