Мінаш Євгенія Семенівна
(1898-1972)
Французька художниця російського походження, графік, скульптор, ілюстратор книг. Народилася в Санкт-Петербурзі в заможній сім’ї архітектора Мінаша Сіми. Під час громадянської війни переїхала до Константинополя, згодом – в Прагу, потім – у Париж. В 1922 році закінчила Школу прикладних мистецтв у Парижі (Ecole des Arts Decoratives). В 1931 році отримала І-у премію на виставці молодих російських художників у Парижі. Спільно з О. Авксентьєвою провела виставку в галереї Bernheim-jeune (1934, роботи з цієї виставки були придбані Музеєм Jeu de Paume). Брала участь у виставках Товариства Femmes artistes modernes (1935), журналу «Наш Союз» (галерея Zack, 1936), Міжнародної асоціації інтелігенції (1956, 1958), «Російські художники паризької школи» (1961). Провела персональні виставки в залі Le Matin, в паризьких галереях J. Allard, Etlin, Cazelles. Учасниця салонів: Весняного, Жіночого художнього салону, Національного, Незалежних (1968 – Великий приз витончених мистецтв Парижа, 1963 – Велика премія Парижа, золота медаль), Французьких художників (1949 – І-а премія за малюнок), Акварелістів, Версальського. У 1958 році отримала гран-прі на виставці в м. Віші. Учасниця благодійних розпродажів. Ілюструвала бібліофільське видання «Камасутри», книги Д. Дідро та О. Хайяма. Нагороджена орденом Академічних пальм за заслуги в галузі мистецтва. Померла у Парижі. Роботи представлені в музейних і приватних зібраннях Франції.
