Владіміров Іван Олексійович
(1869-1947)
Російський та білоруський живописець, автор жанрових сцен, військових замальовок та картин на історико-революційну тематику. Народився в м. Вільно в Білорусії. Початкову художню освіту здобував у Віленській художній школі І.П. Трутнєва, згодом – в Петербурзькій Академії мистецтв (1891-1893, клас батального живопису). В Академії його педагогами були Б.П. Віллевальде, О.Д. Кившенко і Ф.О. Рубо. За час навчання був нагороджений двома малими (1891, 1892) і двома великими срібними медалями (1891). Після закінчення Академії працював в Парижі під керівництвом художника-баталіста Е. Детайля (Edouard Detaille). Був художнім кореспондентом в період російсько-японської (1904-1905), балканських (1912-1913) і Першої світової воєн, брав участь у революційному русі, виконував агітаційні плакати. Член Асоціації художників революційної Росії. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями. Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (1946). Твори зберігаються в Державному Російському музеї, Державній Третьяковській галереї, в музеях і приватних зібраннях в Росії і за кордоном.
