Бурлюк Давид Давидович

(1882-1967)
Український художник-футурист, поет, літературний і художній критик, видавець. Навчався у Казанській художній школі (1898-1899), Одеському художньому училищі (1899-1911), Мюнхенській Королівській Академії мистецтв (1902-1903, педагог – А. Ашбе (Anton Ažbe)), у студії Ф. Кормона в Парижі (1904), Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1911-1914). Пройшовши періоди захоплення імпресіонізмом, неопримітивізмом та іншими модерністськими мистецькими течіями, став ідеологом російського футуризму як у живописі, так і в літературі. Член і експонент низки московських художніх об’єднань: «Ланка» (Київ), «Ослиний хвіст» (Москва), «Спілка молоді» (Санкт-Петербург). Один із організаторів об’єднання «Бубновий валет», засновник групи футуристів «Гілея». В 1920 році виїхав за кордон. Помер у Нью-Йорку, де відкрито меморіальний музей художника, в якому зберігається основна частина його творів.

“Бухта в Позітано”, 1950-і рр.; картон, олія; 34,9 х 29,6 см; підпис знизу ліворуч

“На подвір’ї”, 1950-і рр.; фанера, олія; 23,3 х 29,8 см; підпис знизу праворуч

«Космос», кін. 1950-х рр.; полотно на картоні, олія; 25 х 35 см; підпис знизу ліворуч

«Захід сонця», 1940-ві рр.; картон, олія; 31 х 40,5 см; підпис знизу праворуч