Бакалович Степан Владиславович (Bakałowicz Stefan)

(1857-1919)

Живописець та графік, син польського художника Бакаловича Владислава та акторки Варшавської філармонії Вікторини Шимановської. Писав картини на античні та історичні сюжети, створив ряд жанрових сцен, автор серії офортів. Народився у Варшаві. Початкову художню освіту отримав у Варшавській школі малювання (1874-1876), навчаючись у батька та таких відомих польських художників, як Войцех Герсон (Wojciech Gerson) та Олександр Камінський (Aleksander Kamiński). Брав уроки у Я. Матейка в Кракові. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1876-1881) у В.П. Верещагіна та П.П. Чистякова. За період навчання неодноразово отримував академічні нагороди: 1877 р. – дві малі срібні медалі, 1878 р. – велика срібна медаль, 1879 р. – велика і мала срібна медаль, 1880 р. – мала золота медаль, 1881 р. – велика золота медаль. Академію закінчив зі званням класного художника 1-го ступеня та правом на грант на поїздку за кордон на п’ять років. В 1882-1887 рр. відвідав Париж, Рим, Алжир. З 1886 року – академік історичного живопису. Після закінчення терміну гранту залишився в Римі. Подорожував країнами Європи та Африки. Брав участь в академічних виставках (1884-1897), виставках Московського товариства любителів мистецтв (1887-1892), Санкт-Петербурзького товариства художників (1891-1913; з 1900 р. – член Товариства), Товариства художників історичного живопису (1895; з 1895 р. – член Товариства). Експонент міжнародних художніх виставок в Берліні (1886, 1891) та Мюнхені (1892). Помер у Римі. Твори представлені в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї, Київському музеї російського мистецтва, інших музеях та приватних колекціях.

“На березі моря”, кін. ХІХ – поч. ХХ ст.; картон, олія; 29 см х 45 см; підпис зверху праворуч

“Човни на Нілі”, 1902 р.; картон, олія; 35,5 х 22,5 см; підпис знизу ліворуч