Матейко Ян Алоізій (Matejko Jan Alojzy)

(1838-1893) Видатний польський художник, майстер портретів та визначних живописних полотен на історико-патріотичні сюжети. Народився у Кракові. У 1852 році вступив до Краківської школи витончених мистецтв. Серед його вчителів були Войцех Корнелі Заттлер (Wojciech Korneli Sattler) та Владислав Люшкевич (Władysław Łuszczkiewicz). У 1858 році отримав державну стипендію і продовжив навчання у Німеччині. Після перебування у Відні в 1859-1860 роках повертається до Кракова. За картину «Втрата державності» на Всесвітній Паризькій виставці 1867 року отримав золоту медаль. У 1873 році очолив Школу витончених мистецтв у Кракові. За життя створив ряд видатних монументальних, багатофігурних полотен на тему найголовніших подій польської історії: «Люблінська унія» (1869), «Баторій під Псковом» (1871), «Астроном Коперник, або Розмова з Богом» (1873), «Дзвін Зигмунта» (1874) та інші. Твори зберігаються у Львівській картинній галереї, музеях та державних установах Хорватії, Угорщині, Італії, Ватикану, США (Фонд Костюшки) та інших країн.

«Рейтан», кін. XІX ст., папір на полотні, літографія; 64 х 100 см