23 серпня – 1 грудня 2013 року

Афіша виставки Євро-Арт
Портретний живопис XIX-XX ст.

«Євро-Арт» представляє нову виставку «Портретний живопис XIX-XX ст.» з приватних зібрань України.

До експозиції увійшли твори, що відображають різні стильові напрями в українському, східноєвропейському та західноєвропейському живописі того періоду. Серед більше 30 полотен – портрети В.Сєрова, Г.Семирадського, Ф.Чумакова, О.Харламова, П.Вагнера, Д.Дрюмонда, Ф.Рерберга, В.Лінде, С.Малютіна, А.Коцки, П.Стахевича, Г.Глюка, М.Мавро, А.Дж.Бастіена та інших.

Ви запитаєте, чому саме портрет став предметом нашої уваги? Бо через нього ми отримуємо шанс пізнати самих себе  У портретному живописі, на відміну від фотографії, що фіксує лише одну мить життя, автор може висловити набагато більше – виділити риси, які становлять суть особистості, відобразити те, що називають філософією серця. Таким чином, живописний портрет стає якимось художнім знаком, що несе таємний код людини. Траплялося навіть, що замовники побоювалися бути «викритими» художниками, здатними проникнути в найпотаємніші куточки їхньої душі. Виставка портретного живопису в аукціонному домі «Євро-Арт» дає можливість розшифрувати образи, створені художниками, зрозуміти з їх допомогою історичну епоху, світ, себе.

Картина Серова В.А. Одним з центральних експонатів виставки є «Портрет дівчини» (17,5×23 см), створений в 1890-х рр. знаменитим російським живописцем Валентином Сєровим (1865-1911). Художник умів чудово передавати емоційний стан портретованого засобами живопису. У даному випадку колірна гамма полотна гранично стримана: нейтральний сіруватий фон, чорне плаття і темне волосся фокусують увагу на обличчі дівчини, виконаному спокою і гідності. Завдяки тому, що Сєров не вводить в портрет жодної уточнюючої або декоративною деталі, йому вдається візуалізувати свій діалог з моделлю, знайти ту психологічну нотку, яка свідчить про внутрішню свободу людини. Невеликий формат полотна, погрудного композиція, колористичне рішення і пластична виразність лише підсилюють це враження і підкреслюють природну красу дівчини.

Картина Харламова А.А. В експозиції можна також побачити роботу Олексія Харламова (1840-1925) – російського живописця, про творчість якого до недавніх пір згадували нечасто. Йдеться про одну з чарівних дівочих «головок», виконаних пастеллю. «Дівчина в червоному намисті» (1880-ті рр., 50×40 см) належить до числа незамовлених портретів, зроблених Харламовим на продаж. Для цього полотна йому позувала юна Франсуаза-Жанна Шютц, яка незабаром стане знаменитою співачкою, відомою як Фелія Литвин. Зі своєю моделлю художник познайомився на початку 1880-х у Веле, їх дружба тривала понад 40 років. Миле обличчя Франсуази з великими сумними очима зображено анфас. Сережки, намисто, непоказна сукня служать красномовними деталями, що доповнюють дивовижно привабливий образ, не позбавлений, однак, штучної красивості. Харламов був обраний академіком Імператорської Академії мистецтв у Санкт -Петербурзі, Ілля Рєпін відзначав його талант і незалежність, Іван Тургенєв порівнював живопис майстра з кращими картинами Рембрандта, а Еміль Золя називав його прекрасним колористом.

Звертає на себе увагу ескізний начерк «Гефест» (кін. ХІХ ст., 100×80 см) пензля прославленого російського і польського живописця Генріха Семирадського (1843-1902). Його твори, так само як і роботи А.Харламова, продаються на провідних світових аукціонах з рекордно високими цінами. У свій час полотна Семирадського створювали в Росії справжній фурор: виставку Петербурзького товариства художників 1898 р., де експонувалася його картина «Християнська Дирцея в цирку Нерона», відвідало понад 20 тисяч осіб. Такого ажіотажу не спостерігалося навіть на виставках передвижників! Ось уже понад століття «Гефест» вражає глядача своєю масштабністю, досконалістю технічного виконання, точністю деталей, виразністю ліній і фактур, що дозволили створити ефектний образ, що запам’ятовується.

Картина Коцки А.А. Варто зауважити, що з середини ХІХ століття в портретного живопису з’являється новий герой – філософ, учений, дослідник. У цьому контексті особливо цікава для відвідувачів картина «Мусульманин» (поч. ХХ ст., 58,5×46,5 см), створена відомим бельгійським художником, ректором Королівської Академії витончених мистецтв у Брюсселі Альфредом Бастіеном (1873-1955). Стилістика полотна свідчить про освоєння автором традицій старої нідерландської живопису, які інтерпретовані їм у більш вільній манері ХХ ст. Портрет сприймається як ідеальний образ людини, що поєднує в собі досконалий розум з духовної спрямованістю. Старий філософ зображений в профіль, зануреним у роздуми про минуще і вічне. Напіввідчинена книга ніби закликає глядача підключитися до цього процесу, говорить про те, що істину здатен осягнути кожен.

Почесне місце займають на виставці і твори українських живописців – А.Коцки , Г.Глюка, Л.Ходченко, Л.Ковальського, уродженки Одеси М.Мавро та ін. Серед них є роботи етнографічного плану та психологічні портрети сучасниць. Візитною карткою Андрія Коцки (1911-1987) стали зображення «верховинок» і «гуцулок» – декоративні портрети – картини, в яких художник втілив своє уявлення про жіночність і красу.

Виставка “Портретний живопис XIX-XX ст.” працює до 01 грудня 2013 року.